Витоки дропшиппінгу, як бізнес-моделі, беруть свій початок у 1960-х роках у США в епоху першої каталожної торгівлі, яку розвивала компанія JCPenney & Sears.
У Європі на той час користувалися популярністю європейські каталоги замовлень поштою, такі як Otto і Quelle в Німеччині, La Redoute у Франції та Littlewoods у Великій Британії. Продажі здійснювалися через мережу агентів, які поширювали каталоги серед потенційних покупців. Ці представники компаній відігравали роль посередників між виробником і кінцевим споживачем, не маючи товару, що багато в чому нагадує сучасних дропшиперів. Клієнти обирали товари з каталогу, робили замовлення, а компанія відправляла продукцію безпосередньо покупцеві, минаючи склади посередників. Каталожні компанії відіграли значну роль у розвитку дистанційної торгівлі та багато в чому підготували ґрунт для сучасного дропшиппінгу.
Розвиток у 1990-х
З настанням ери інтернету та електронної комерції в 1990-х роках дропшиппінг отримав потужний поштовх до розвитку. Підприємці почали створювати веб-сайти, на яких розміщували інформацію про товари, по суті, переносячи традиційні каталоги в цифровий формат. Онлайн-магазини отримали можливість пропонувати широкий асортимент товарів, не маючи їх у наявності на власному складі, що суттєво знизило вхідний бар’єр для нових гравців на ринку.
Німецькі каталоги активно вийшли на новий для себе ринок – соціалістичні країни, і після розпаду СРСР їх присутність стала відчутною на ринках з дефіцитом якісних товарів, доступних для замовлення поштою.
Розквіт у 2000-х
Справжній розквіт дропшиппінгу припав на 2000-ті роки, коли розвиток таких платформ електронної комерції, як eBay і Amazon, відкрив нові можливості для малого бізнесу та індивідуальних підприємців. Ці платформи надали простий і зручний інтерфейс для створення онлайн-магазинів, а також доступ до величезної аудиторії потенційних покупців. Згодом Amazon посилив політику щодо дропшиппігу, але це вже інша історія.
В історії розвитку дропшиппінгу, як моделі бізнесу, першими великими гравцями-постачальниками стали кілька компаній, які адаптували свої бізнес-процеси під нову модель. Ось деякі з них:
Doba: Заснована у 2002 році, Doba стала однією з перших компаній, що спеціалізуються на дропшипінгу. Вона надавала каталог товарів від різних постачальників та інструменти для інтеграції з онлайн-магазинами.
Wholesale Central: Ця компанія розпочала роботу ще 1996 року і поступово стала одним із найбільших американських B2B-каталогів, що пропонують послуги дропшиппінгу.
SaleHoo: Заснована 2005 року в Новій Зеландії, SaleHoo швидко стала популярною платформою, що з’єднує дропшіпперів з оптовими постачальниками і виробниками.
Wayfair: Хоча Wayfair зараз відома як роздрібний продавець, компанія починала 2002 року як агрегатор товарів для дому, працюючи за моделлю дропшипінгу.
AliExpress: Запущена 2010 року, ця платформа Alibaba Group швидко стала одним із найбільших джерел товарів для дропшиперів по всьому світу.
Oberlo: Заснована 2015 року в Литві та пізніше придбана Shopify, Oberlo стала одним із ключових гравців, що полегшують дропшиппінг від китайських постачальників. Пізніше 2022 року Shopify закриває застосунок зі сформованою гарною репутацією Oberlo, вибравши сторонніх постачальників для інтеграцій без виразного пояснення причини.
Важливо зазначити, що багато традиційних оптових постачальників і виробників також почали пропонувати послуги дропшипінгу, адаптуючись до нових реалій ринку.
Сьогодні модель дропшиппінгу особливо популярна серед онлайн-підприємців, даючи їм змогу тестувати різні ніші та продукти без значних фінансових ризиків. Глобалізація торгівлі та постійне вдосконалення логістичних процесів зробили дропшиппінг доступним практично в будь-якій точці світу. Сучасні дропшиппери використовують спеціалізоване програмне забезпечення для автоматизації процесів, соціальні мережі для просування товарів та аналітичні інструменти для оптимізації свого бізнесу.
Related Posts:
